Так чекати снігу, ніби кінця війни.
Тепер це твоє світло –
тримайся та борони.
Звикай тепер до нього, обійми, обійми.
І лише гілка чорніє серед цієї зими.
Схожа на літеру, писану від руки.
Зійдуться до озера чоловіки,
запалять вогні, задивляться в глибину.
Я запам’ятаю з цієї зими тебе одну.